ЗМІСТ

• Що таке генна дієта?
• Предмет і обсяг досліджень харчової геноміки
• Відмінності в людському геномі
• Як нутрігеноміка може допомогти запобігти хворобам?
• Дослідження осіб із групи ризику
• Чи існує ген ожиріння?
• Майбутнє нутрігеноміки
• Підсумок

Деякі дієти набирають популярності, тоді як інші забуваються. Проте усвідомимо, що не існує чудодійних дієт. Харчування має бути насамперед стилем життя, а не лише кількома днями чи місяцями слідування. Зазвичай мета всіх цих дієт — швидко схуднути, що не завжди корисно для організму. Проблеми, як ефект йо-йо або несподівано швидке відмовлення від призначеної дієти, є звичайною справою. У цій статті ми поговоримо про харчування, адаптоване до нашої ДНК. Чи справді воно так ефективне?

Що таке генна дієта?

Справа в тому, що здорове харчування для кожного з нас може означати щось інше. Адже кожна людина унікальна. Дехто краще перетравлює білки, інші — жири, а ще інші — вуглеводи. Виявляється, що харчування, яке є найкориснішим для нашого організму, закодоване в нашому генетичному коді, тобто в популярній ДНК. Генна дієта та сама нутрігеноміка базуються на адаптації оптимального харчування на основі генетичного коду кожної людини. Не випадково вона отримала назву індивідуальної дієти. Йдеться про виключення зі раціону продуктів, які негативно впливають на організм, а також, можливо, про збільшення тих, які найкраще засвоюються. Варто також розуміти, що це відносно нова галузь дієтології. Дослідження та розробки тривають. Помилково також пов’язувати генну дієту лише зі схудненням. Мета цього підходу — не лише знизити вагу, а й надати пацієнтам із різними проблемами комфорт у харчуванні.

Предмет і обсяг досліджень харчової геноміки

Харчова геноміка — це наука про взаємодію геному та харчування. Ця наука охоплює нутрігеноміку та нутрігенетику, які мають різні підходи до вивчення цих взаємозв’язків. У першому випадку важливо визначити вплив певного виду їжі на експресію генів і як це впливає на гомеостаз організму та його стан. Нутрігенетика ж займається ідентифікацією генів, які впливають на ризик харчових захворювань, таких як діабет, ожиріння чи серцево-судинні хвороби. Виявлено, що кожна людина має різну схильність до цих захворювань. Хорошим прикладом є куріння та зв’язок із раком легенів. Основними факторами є, звичайно, кількість викурених сигарет і час. Проте кожна людина по-різному схильна до виникнення цієї хвороби. Нутрігенетика — це наука про такі взаємозв’язки.

Відмінності в людському геномі

Різноманітність фенотипів у популяції зумовлена наявністю алелів, тобто альтернативних версій одного й того ж гена. Це одна з причин, чому люди по-різному реагують на вплив навколишнього середовища, спосіб життя чи тип харчування. Це можна коротко описати як однонуклеотидну мутацію. Людський геном не ідеальний. Відмінності, як колір волосся, очей чи шкіри, помітні з першого погляду. Однак ми не можемо так само легко перевірити, як людина реагує, наприклад, на певні амінокислоти або наскільки вона схильна до діабету. Саме тому початок дослідження людської ДНК був таким важливим. Через наявність численних генних поліморфізмів, які впливають на розвиток харчових захворювань, розробка індивідуального харчування на основі генетичних схильностей, ефективного у лікуванні чи профілактиці цих хвороб, є надзвичайно складним завданням.

Як нутрігеноміка може допомогти запобігти хворобам?

Наразі майже 180 мільйонів людей у світі страждають на діабет. Оцінюється, що ця цифра може зрости до майже 300 мільйонів до кінця 2025 року. Поки що немає ефективного методу раннього виявлення. Проте є світло в кінці тунелю. Важливу роль у прояві діабету відіграють фактори навколишнього середовища, які перетинаються з генетичною схильністю. До цих факторів належать харчування та фізична активність, а також генетична схильність. Виявлено, що наявність певних генів може підвищувати ризик цієї хвороби. Зокрема ген TCF7L2, а також rs12255372 і rs7903146. Після масштабних досліджень вчені з Фінського дослідження профілактики діабету виявили зв’язок між наявністю цього гена та підвищеним ризиком захворювання. Важливо, що ризик зростає лише за відсутності профілактичних заходів.

Дослідження осіб із групи ризику

У дослідженні взяли участь 522 людини з надмірною вагою та порушеною толерантністю до глюкози. Ці особи були випадково розподілені на інтервенційну або контрольну групу. У першій групі велика увага приділялася профілактичним заходам. Пацієнти отримували детальні рекомендації щодо харчування та регулярно консультувалися з лікарями та дієтологами. Їхнє харчування базувалося на обмеженні простих цукрів, насичених жирів і збільшенні кількості клітковини в раціоні. Крім того, вони виконували регулярну помірну фізичну активність. Контрольна група отримувала загальні рекомендації про користь зниження ваги та збільшення фізичної активності. Середня тривалість дослідження становила 3,9 року. Після цього часу всі пацієнти були ретельно обстежені, зокрема щодо змін у геномі. Виявилося, що незважаючи на гени, які можуть підвищувати ризик діабету, зміни способу життя та впровадження адекватного харчування дозволили уникнути цієї хвороби. Висновки очевидні. Генетичні схильності можуть проявитися, але лише за наявності відповідних умов. Сидячий спосіб життя та брак належних знань у сфері харчування — це простий шлях до розвитку потенційних хвороб.

Чи існує ген ожиріння?

Ситуація дещо складніша. Насправді існують гени, які потенційно можуть вказувати на підвищений ризик ожиріння. Тут ситуація схожа на гени, що визначають схильність до діабету. Гени, як FTO, FABP чи FABP2, можуть сприяти ожирінню через свій вплив. Йдеться, зокрема, про підвищену схильність до ожиріння, збільшене накопичення жиру та уповільнений обмін речовин. Це не означає, що люди з таким генотипом не можуть мати здоров’я та струнку фігуру. Звинувачувати лише гени — це мало сенсу. Адже геном становить лише 10 %, а решта 90 % — це наш спосіб життя, харчування, фізична активність, кількість стресових ситуацій, тривалість сну та багато іншого. Тому кожен впливає на те, чи створює він для організму умови, за яких проявляються його генетичні схильності.

Майбутнє нутрігеноміки

У майбутньому стане можливим використовувати інформацію про взаємодію поживних речовин і генів для індивідуальної оцінки ризиків або переваг споживання певних продуктів чи способу харчування. Наразі дослідження геному дуже дорогі, і пройде ще багато часу, перш ніж ми зможемо застосовувати їх у великому масштабі. Проте вони мають велике майбутнє, особливо у профілактиці хвороб цивілізації чи раку, але не лише. За словами вчених, також стане можливим визначати схильність певних осіб, наприклад, до певного виду спорту чи професії. Етичні питання, пов’язані з розвитком досліджень у нутрігеноміці та нутрігенетиці, також заслуговують на увагу. Йдеться про те, як отримують і зберігають інформацію про індивідуальні генетичні варіації. Це несе потенційний ризик зловживань, з огляду на індивідуальний генетичний код.

Підсумок

Не можна заперечувати, що все людство прагне розвитку. Нутрігеноміка без сумніву є майбутнім традиційної дієтології. Правильне застосування цієї науки, безумовно, дозволить нам як цивілізації вийти на новий, вищий рівень. Хто знає, можливо, поширеність харчових захворювань значно зменшиться або навіть буде ліквідована. Дієтологи зможуть створювати точні плани харчування, адаптовані до індивідуального геному пацієнтів. Дослідження тривають, і ми з нетерпінням чекаємо нових звітів.